top of page

Дослідження армійської ППО РФ

Протягом останнього часу читачі "Військового Віщуна" неодноразово просили зробити дослідження протиповітряної оборони РФ. Виконуємо ваше прохання. Так як матеріалу для роботи багато, ми розділили дослідження на дві частини - армійське ППО та ППО ВКС РФ. Для початку коротенька довідка.


До армійської ППО відносяться підрозділи сухопутних військ РФ, завдання яких прикривати безпосередньо війська на полі бою. Мова йде про зенітно-ракетні полки та бригади, зенітно-ракетні дивізіони в складі бригад та ППО мотострілецьких та танкових полків.


ППО військово-космічних сил - окремий рід військ стратегічого рівня, завданням якого є прикриття важливої військової та цифільної інфраструктури. Підрозділи ВКС мають на озброєнні комплекси С-300/400, які несуть чергування на постійних пунктах дислокації. Детальніше - в наступному дослідженні.


Кілька слів про структуру армійської ППО


  • Почнемо з найменшого - мотострілецький полк. Кожен мотострілецький полк має в своїй структурі три мотострілецьких батальйона, танкову роту або батальйон та зенітний ракетно-артилерійський дивізіон (скорочено - ЗРАДН). ЗРАДН полкового рівня мають на озброєнні 8 одиниць ЗРК. Як правило це 4 одиниці ЗРК "Стріла-10" та 4 одиниці ЗРПК "Тунгуска" або "Шилка". Танкові полки також мають ідентичну структуру в плані ППО.

  • Далі йдуть зенітно-ракетні (ЗРДН) та зенітні ракетно-артилерійські (ЗРАДН) в складі бригад. Як правило бригади мають один ЗРДН та один ЗРАДН. ЗРДНи в бригадах мають до 12 одиниць ЗРК "Тор" або "Оса-АКМ", ЗРАДН - 6 одиниць "Стріла-10" та 6 одиниць ЗРПК "Тунгуска". Деякі бригади можуть мати на озброєнні ЗРДН на ЗРК "Бук", в склад якого входить до 6 самохідних вогневих установок.

  • Зенітно-ракетні полки (ЗРП) озброєні в основному "Торами", частина підрозділів досі озброєні "Осами" або "Буками" та можуть мати різну кількість машин у своєму складі. Як правило зенітно-ракетні полки у складі мотострілецьких дивізій мають на озброєнні до 16 бойових машин (4 батареї на "Торах" або "Осах"). ЗРП у складі дивізій ВДВ має 12 одиниць ЗРК "Стріла-10" та 6 одиниць БТР-3Д "Скежет" з ЗУ-32-2, які у дослідження не увійшли, як і інше зенітно-артилерійське озброєння.

  • Зенітно-ракетні бригади (ЗРБР) озброєні "Буками" та "С-300В/В4" та можуть мати у своєму складі до 4 ЗРДН. ЗРДН на "Буках" має у складі до 6 самохідних вогневих установок (СВУ). Бригади на С-300В/В4 складаються з двох дивізіонів, кожен з яких має до 36 пускових (ПУ) та пуско-заряджальних (ПЗУ) установок.


Як проводилось дослідження та що в нього входить


У цьому дослідженні ми сфокусувались на орієнтовній кількості зенітно-ракетних комплексів у складі сухопутних військ та морської піхоти РФ на початку вторгнення для оцінки масштабів втрат, адже без розуміння орієнтовної кількості ЗРК на озброєнні оцінити втрати неможливо. "Натхненням" для дослідження стали цифри довідника The Military Balance, з якими було неможливо погодитись.


Для оцінки ми використали такі OSINT-джерела як історичні дані, публікації в ЗМІ, фото з соцмереж військовослужбовців, супутникові знімки, темпи виробництва нових комплесів і т.д. Дослідження включає оцнку кількості зенітно-ракетних комплексів "Тор", "Бук", "Оса-АКМ", "Стріла-10", "Тунгуска" та кілька слів про модифікації С-300 (С-300В/В4) в підрозділах сухопутних військ та морської піхоти, навчальних центрах, іноземних військових базах та частково на базах зберігання. Зенітно-артилерійське озброєння у підрахунок не увійшло.


Завдання виявилось непростим, адже росіяни активно готувалися до вторгнення, переозброювались та розгортали нові підрозділи з невідомими штатами озброєння. Оцінка проводилась двома методами:


  • таблиця з існуючими підрозділами, в яку вносилась інформація з відкритих джерел (публікації ЗМІ, фото в/ч). Якщо штат та наявність ЗРК на озброєнні невідомі, для оцінки брались стандартні штати (в переважній більшості випадків мова йде про мотострілецькі полки);

  • історичні дані про кількість ЗРК в Росії + інформація про законтрактовані нові комплекси протягом 2010-2022 років.


Цифри є орієнтовними для стратегічної оцінки можливостей та втрат російської ППО та не претендує на найточнішу цифру року.


Скільки ЗРК було у Росії на початку вторгнення?


В результаті дослідження ми отримали наступні цифри:


Тип ЗРК

Оцінка кількості на 2022 рік

Бук

260-300

Тор

340-350

Оса-АКМ

160-170

Стріла-10

450-500

Тунгуска

260-320

C-300В/В4 *

4 ЗРБР, 1 ЗРП, 1 ДЗН *

Разом

1470-1640

Але у цих цифрах є деталі, які потрібно прояснити, тому рекомендуємо дочитати статтю.


ЗРК "Бук"

Почнемо з того, що ЗРК "Бук" є комплексом і його не зовсім можна розглядати як окремі машини. Щоб оцінити втрати ми сфокусувались на самохідних вогневих установках. В традиційний дивізіон "Буків" входять 3 батареї, в кожній з яких є 2 одиниці самохідних вогневих установок (6 СВУ).


Цей ЗРК в основному стоїть на озброєнні окремих зенітних ракетних бригад, кожна з яких має 3-4 дивізіона - до 24 СВУ. В період 2009-2016 років у війська постачалися комплекси "Бук-М2" для заміни застарілих радянських версій, у 2016-2022 - "Бук-М3". В ході переозброєння застарілі комплекси передавались деяким мотострілецьким бригадам або виводились на зберігання.


У ході дослідження ми оцінили кількість СВУ в діапазоні 260-300 одиниць. Дещо великий діапазон спровокований довільною кількістю СВУ в дивізіонах, яких може бути до 6 одиниць (наголос на слові "до"). Особливо це стосується новітнього "Бук-М3", ПЗУ та СВУ якого мають збільшений боєкомплект (для СВУ "Бук-М3" - 6 ракет проти 4 у "Бук-М2"). Відповідно штатна кількість СВУ зменшена до 4 (як заявляється), але ми повинні врахувати і максимальний можливий штат - 6 одиниць.


The Military Balance 2022 наводить цифру 350 одиниць без врахування підрозділів ВМС (морська піхота). Що саме мається на увазі під цифрою 350 - невідомо (СВУ, ПЗУ ?), але ця цифра не змінювалась протягом багатьох років.


Частину знятих з озброєння ЗРК "Бук" можна знайти на базах зберігання. В основному машини залишаються на базах та використовуються у якості донорів. Точна кількість дивізіонів на зберіганні невідома, так як переважна більшість обладнання зберігається в ангарах (принаймні на 75 арсеналі).




ЗРК "Тор"

Бойова машина ЗРК "Тор" обладнана всіма необхідними засобами для виявлення та ураження повітряних цілей, тому оцінити втрати цього комплексу набагато простіше.


У російській армії було близько 110-120 одиниць "Торів" старих модифікацій ("Тор", "Тор-М1"). Довідник The MIlitary Balance наводив таку ж оцінку кількості всіх модифікай як мінімум з 2009 року і з тих пір вона чомусь не змінювалась, але...


У 2011-2016 роках ВС РФ закупляли нову на той момент модифікацію "Тор-М2У", з 2016 - новітні "Тор-М2" ( в тому числі компекти артичної версії "Тор-М2ДТ"). Практично всі ці закупівлі довідником ігнорувались.


Загалом за нашою оцінкою на початку вторгнення росіяни мали у своєму розпорядженні 340-350 бойових машин. Ця цифра включає старі комплекси, які могли бути відправлені на зберігання та ті, які знаходяться в навчальних центрах. Виробництво машин продовжувалось увесь час до і після початку вторгнення,


ЗРК "Стріла-10"

Росіяни роками методично готувались до вторгнення та розгортали нові дивізії. Окрім ВС РФ, цей комплекс був переданий на озброєння ЛНР/ДНР. Враховуючи кількість наявних підрозділів, ймовірна штатна кількість ЗРК "Стріла-10" може доходити до 500 одиниць. Нам не вдалось підтвердити наявність саме ЗРК "Стріла-10" в ряді підрозділів, але враховуючи знімки 2023 року 75 арсеналу, на базі якого працює підприємство з ремонту систем ППО, роботи над відновленням ймовірно цього ЗРК йшли/йдуть дуже активно.


На знімку можна побачити близько 80 МТ-ЛБ, на базі яких розроблений ЗРК "Стріла-10" (частина машин знаходилась на зберіганні). Відзначимо, що можемо помилятися в ідентифікації цих машин.

The Military Balance наводить цифру 480 одиниць + деяка кількість в підрозділах ДНР/ЛНР, що приблизно сходиться з нашою оцінкою. На відміну від повноцінного виробництво комплексів "Бук" та "Тор", російський ОПК працював в основному над модернізацією ЗРК "Стріла-10" та запуском в серію нової ракети для нього. Тож суттєвих змін в кількості ЗРК протягом років не простежувалось, а довідник має великі неточності саме тоді, коли це відбувається.


ЗРК "Оса-АКМ"

Саме цей комплекс росіяни намагались повністю замінити новими модифікаціями "Торів". ЗРК застарілий та має ряд відповідних пов'язаних з цим недоліків, а серійне виробництво зупинене ще наприкінці 80-х.


Загалом було виготовлено до 1800 комплексів включно з експортними зразкам для інших країн. За даними The Military Balance 2012, на озброєнні російської армії було 420+ комплексів і ця цифра не змінювалась до 2022 року. Як вже було зазначено вище, це не вдповідає дійсності.


За нашою оцінкою на озброєнні сухопутних підрозділів та підрозділів морської піхоти залишалось близько 160 одиниць "Оса-АКМ". Переозброєння на "Тори" проходило динамічно, а "Оси" виводились на зберігання. Ми нарахували близько 250 одиниць бойових машин "Оса-АКМ" на базах зберігання, але насправді їх може бути більше, так як частина може знаходитись в ангарах.

Якоїсь надзвичайної активності навколо "Ос" на зберіганні станом на середину 2023 року (за наявиними знімками) не спостерігалось, машини скоріше точково канібалізують або знімають зі зберігання у невеликих кількостях. Взагалі, дослідження систем ППО на зберіганні - окрема тема, яка можливо вийде в майбутньому на "Військовому Віщуні".


ЗРПК "Тунгуска"

Як і у випадку зі "Стрілою-10", наявність саме "Тунгусок" на озброєнні не була підтверджена у ряді полків, які натомість могли мати у штаті "Шилки" або ЗУ-32-2. За історичними даними The Military Balance 2012, тоді на озброєнні перебувало 250+ "Тунгусок".


До "великого розгортання нових дивізій" та підготовки до вторгнення штат підрозділів сухопутки 2009-2016 років налічував близько 200 машин. Ще 60+ машин ми нарахували на зберіганні 75 арсеналу. Більше машин може зберігатися в ангарах.

Таким чином у розпорядженні росіян на початку вторгнення могло бути від 260 до 320 одиниць "Тунгусок". Верхня "стеля" діапазону може здаватися (і бути) дещо завищеною, але ми виходили саме зі штатів підрозділів.


Декілька слів про С-300В та С-300В4 *

На озброєнні бригад ППО сухопутних військ також є комплекси С-300В та С-300В4 великої дальності, які можуть прикривати війська у радіусі до 100 км. Ними озброєні 28, 38, 77, 202 зенітні ракетні бригади (одна бригада на військовий округ), 988-й зенітний ракетний полк, дивізіон в 39-й мотострілецькій бригаді. Бригади складаються з 2-х дивізіонів, кожен з яких має як правило 4 батареї. Основа кожної батареї складається з багатоканальної станції наведення (РЛС) та до 9 ПУ/ПЗУ.


Матеріально-технічна база дивізіонів може відрізнятися, мати різну структуру та кількість ПУ/ПЗУ, у зв'язку з чим оцінити втрати складно. Знищена ПУ таких комплексів не означає знищення/виведення з ладу всього дивізіону.


За даними Oryx, Збройними Силами було знищено/уражено 3 багатоканальні станції наведення та 7 ПУ/ПЗУ. Принаймні один дивізіон можна вважати виведеним з ладу.


Оцінка втрат


Згідно з візуально підтвердженими даними, росіяни втратили 11-13% наявних на озброєнні бойових машин та самохідних вогневих установок ЗРК.

Тип ЗРК

Оцінка кількості на 2022 рік

Втрати (24.05.2024)

Відсоток втрат

Бук

260-300

55

18-21%

Тор

340-350

54

15-16%

Оса-АКМ

160-170

21

12-13%

Стріла-10

450-500

45

9-10%

Тунгуска

260-320

14

4-5%

Разом

1470-1640

189

11-13%

Очевидно, що не всі втрати зафіксовані візуально. Частина уражень наносилась без зовнішнього фільмування (AGM-88) або непублічними засобами ураження, частина залишилась в архівах.

Темпи виробництва



З 2016 року на ЗРК "Бук-М3" було переозброєно 6 бригад (в середньому одна бригада в рік). Як правило бригада скаладається з 3-4 дивізіонів, але у випадку з "Бук-М3" цілком ймовірно, що заявлені "бригадні комплекти" не завжди були повними та могли складатися з 2 дивізіонів. Така ж цифра замовлених дивізіонів "Бук-М3" була озвучена у 2023 році на одному з відео Шойгу:


"По условиям гособоронзаказа текущего года нам подлежит отгрузить два дивизиона, первый дивизион отгружен досрочно в сентябре, второй находится на окончательной сборке, на настройке".


В середньому річні темпи виробництва складали 2-4 дивізіона. Це дозволяє частково перекривати втрати. У випадку виробництва 2-4 дивізіонів в рік з 4 СВУ в кожному, за два роки росіяни могли компенсувати 16-32 втрачених СВУ з 55 візуально підтверджених. Машини на зберіганні використовуватимуться скоріше для продовження ресурсу наявних на озброєнні комплексів старих модифікацій.


За інформацією ЗМІ, на даний момент АО «Ульяновский механический завод» (виробник ЗРК "Бук") має потребу у закритті більше 150 вакансій. Переважна більшість вакансій потребують досвіду більше 3-х років в роботі з радіоелектронікою, що робить пошук кадрів не таким простим. Суттєве збільшення кількості виробленої продукції поки залишається в перспективі.



"Ижевский электромеханический завод «Купол»" в довоєнний період міг постачав 24-36 ЗРК "Тор-М2" на рік. На даний момент діє контракт підписаний з МО РФ у 2019 року на виготовлення ЗРК "Тор-М2" на 100 млрд. рублів до 2027 року. Точну кількість машин за контрактом визначити неможливо, так як невідомо що саме він включає.


У якості спекуляції наведемо контракт на комплект з 12 бойових машин "Тор-М1" 2013 року, який обійшовся у ~178 млн. доларів. Тобто, мова може йти про близько 8-10 дивізіонів протягом 2019-2027 років. Враховуючи стрибки курса рубля та інших факторів, умови могли змінитись.


Так чи інакше, завод міг постачати до 3 ЗРДН (36 машин) на рік. За два роки війни росіяни могли компенсувати втрату 4-6 ЗРДН (48-72 машини), тобто виробництво приблизно покриває візуально підтверджені втрати.



Що стосується "Ос", "Стріл-10" та "Тунгусок", серійне виробництво цих комплексів як таке не ведеться вже багато років. Якщо повністю замінити "Оси" повинні були ЗРК "Тор-М2", то готових серійних виробів для інших комплексів поки не існує. Невелика частина машин проходила модернізацію, але переважна більшість ЗРК застарілі та потребували заміни ще до початку війни. Проблема комплексів рівня полк-ЗРДН бригади не була вирішена і при активному застосуванні рано чи пізно вони потребуватимуть модернізації.


Відомо, що у 2014-2015 роках війська РФ отримали понад 30 ЗРК "Стріла-10МН" з тепловізорами у частини ВДВ. Темпи модернізації складали більше 15 машин на рік, загалом частинами ВДВ було отримано 72 одиниці модернізованих ЗРК, які продовжують постачатись і зараз. Мова йде саме про модернізацію наявних комплексів.


Також відбувалась спорадична модернізація ЗРК "Тунгуска-М1", але приблизні цифри невідомі.


Подальшим розвитком "Стріли-10" повинен стати ЗРК "Сосна", "Тунгусок" повинні замінити ЗРК "Деривация-ПВО". Цього поки не сталося, проекти в стадії розробки/"допилювання".


Варто відзначити, що на зберіганні РФ є солідна кількість застарілих ЗРК, а саме "Оса-АКМ". Як заявляли ЗМІ та посадові особи у 2022-2023 роках, завод "Купол", який був виробником "Оса-АКМ", проводить модернізацію цих систем до рівня "Оса-АКМ1", що є цікавим сигналом. "Купол" є виробником ЗРК "Тор-М2", які повинні були замінити "Оси". Але, очевидно, втрати б'ють по можливостях російських військ, що вимагає швидших та дешевших рішень цієї проблеми. Поки мова йде про невелику кількість машин (переважно тих, які знаходяться на озброєнні), так як активність на базах зберігання навколо цих ЗРК невелика.


Висновок


Втрати ЗРК додають значних проблем військам РФ, але вони не є критичними. Окрім серійного виробництва нових комплексів, росіяни мають потенціал для відновлення 300+ ЗРК з баз зберігання та часткової компенсації втрат для підтримки боєздатності підрозділів армійської ППО.


Сподобалась стаття? Підтримайте розвиток проєкту та нових досліджень "Військового Віщуна" донатом!



6 887 переглядів6 коментарів

6 Comments


Guest
May 28

Віщун в коментах сам себе нахвалює, говорить, що краще його ніхто не робить аналітику)

А ще на захист себе пише, що гарні дослідження забирають багато часу, дивно, в нього "дослідження" точно забирають багато часу, але рівня якоїсь курсової роботи, яку керівник проекту би кинув йому в його тупе їбало?

Так що хай він іде нахуй!

Іде й сам і зі своїми "аналітичними" статтями.

Like

Guest
May 26

Останні пів року Віщун просто так проїдає якусь спонсорську допомогу - дослідження виходять дуже рідко й досить ділетантські, в чомусь поверхневі

Like
Guest
May 27
Replying to

Довбойобатти бачиш кожного дня у дзеркалі.

А Віщун нічого розумного не пише давно вже, мабудь тому що нормальні дослідження платять нормальні гроші, а ці побираються. Ну як "працюють", так їм "донати" й кидають!

Like

Guest
May 26

А чому не згадали "Панцирь С1"??

Like

Guest
May 26


Like

Підтримати проєкт

giphy.gif
bottom of page